«Під срібні переливи бандури» до 200-річчя з Дня народження Т.Г.Шевченка
| 13.03.2014, 17:56 | |
 13 березня в бібліотеці-філії №1 відбувся урок народознавства «Під срібні переливи бандури» ,в якому взяли участь учні 6 класу ЗОШ №19 (класний керівник Жук Вікторія Сергіївна,бібліотекар Сергеєва Людмила Федорівна).Мета: Збагатити знання учнів про український народний інструмент бандуру,навчити дітей слухати і любити українські народні пісні. Урок народознавства відкрила завідуюча бібліотекою Гончарова Людмила Андріївна .Україна славиться багатющим національним духовним надбанням. І однією з великих чеснот, яку беремо в дорогу життя є - народна пісня виконана на кобзі чи бандурі. Живі струни бандури прорвалися через кордони, показавши світові велич нашого національного мистецтва. Дуже шанував народні пісні Тарас Шевченко. Він записував їх і увесь свій вік користувався ними. Пісня супроводжувала поета все його багатостраждальне життя – і у вишневих садках України, і в степах безводних за Уралом, і в кам'яних стінах каземату. Віртуозна гра на бандурі була і залишається завжди одухотвореною, зігрітою великою любов’ю, а її художня сила - просто вражає. В цьому присутні переконались послухавши гру і спів талановитих бандуристок ансамблю "Криниченька" Центра дитячої та юнацької творчості (керівник Світлана Анатольївна Горбаченко). З перших доторків до струн зал захопився виконанням, кожен мимоволі витягнувся у напрямку бандуристок, щоб краще чути музику. Композиція, що відкривала виступ, називалась «Думи мої,думи» на вірші українського Кобзаря. І полились теплі хвилі гармонійного поєднання звуків, вправні пальці виконавців полетіли над струнами інструмента. Кожен новий твір викликав все гучніший шквал аплодисментів. Виконуючи старовинні, сучасні, народні та ліричні пісні, які являлися і сьогодні являються, своєрідними «візитними картками» українського народного мистецтва, зачаровуючи своєю чудодійністю слухачів ,зір дивувало ледь-торкання пальцями до струн, теплі хвилі розтікались і здавалось навіть, десь витає невловимий аромат мелодії. Смакувала кожна композиція : " Коли в Карпати приходить нічка...”, «Цвіте терен,цвіте терен», «Летіла зозуля» , «Віночок». Воно й не дивно… Така вже вдача української чарівної пісні, перед чарами якої важко залишатися байдужим. Але своєрідним сюрпризом, став,безумовно, голос стародавнього, але вічно молодого та чаруючого українського народного музичного інструменту – БАНДУРИ! | |
| Переглядів: 1106 | Завантажень: 0 | Коментарі: 2 | | |
| Всього коментарів: 1 | ||
| ||
