26 квітня 1986 року – ця дата кожної весни сповиває нас своїм чорним крилом смутку та печалі, болем утрати й досі до кінця не вилікуваної рани.

В цей день весь світ схиляє голову в пам'ять жертвам Чорнобильської катастрофи.

Аварія на Чорнобильській АЕС, полум'я її бурхливої пожежі висвітило кожного, хто там працював і хто там жив, хто був поруч з бідою у ту трагічну хвилину і хто нині з відстані літ несе у серці біль за страшну трагедію людства.

Минуло 30 років з часу, коли сталась ця невимовна трагедія. Дзвони Чорнобиля не змовкають, трагедія не віддаляється, вона щодень стукає у двері – вибухом захворювань, спустошеними землями, непотамованим людським нещастям.

До річниці Чорнобильської трагедії в бібліотеці-філії №1 для широкого кола читачів була розташована виставка-пам’ять «Як вічна рана, цей страшний Чорнобиль»

Про Чорнобильську катастрофу написано багато книг і статей. Коли б їх об'єднати, то вийшов би цілий літопис сумної події.

Література, яка була представлена на виставці – пам'ять –це документальні, публіцистичні і художні твори, фотоальбоми. На сторінках книг засвідчена біль утрат, гордість і вдячність усім тим, хто ризикуючи своїм здоров'ям і життям, брав участь в ліквідації наслідків аварії, відроджував і продовжує відроджувати до нового життя обпалену радіацією землю.   Кожен, хто переглянув цю виставку усвідомив, що Чорнобиль не має минулого часу і є болючою пересторогою для майбутніх поколінь.