З нагоди 200-річчя з дня народження українського композитора, священика, диригента, громадського діяча, автора музики Державного Гімну України Михайла Вербицького та 150-ї річниці першого публічного виконання національного гімну "Ще не вмерла України і слава, і воля... " в читальному залі бібліотеки-філії №1 розташувалася аудіо-книжкова викладка "Стою струнко й урочисто, коли звучить Гімн України".
Не тільки людина, не тільки сім’я мають властиві їм ознаки – такі зворушливі й неповторні. Кожна держава також має свої розпізнавальні символи. Це герб, прапор і гімн. Як герб и прапор, гімн також належить до найбільших святинь будь–якого народу. Це ті слова й музика, які торкаються найпотаємніших струн душі, які змушують вставати при перших же акордах і з трепетом у серці відчувати велику гордість за свій народ, свою Батьківщину.
З історії гімну. Музична символіка нашого народу сягає часів Київської Русі. Можна сказати, що тоді роль державного гімну виконували бойові заклики та пісні, які створювали піднесений настрій перед битвами. Музичну редакцію національного гімну "Ще не вмерла Україна і слава і воля ... " було затверджено 15 січня 1992 року Указом Президії Верховної Ради України.
А 6 березня 2003 року Указом Президента України Державним Гімном України затверджено національний гімн на музику М. Вербицького зі словами першого куплета та приспіву твору П. Чубинського.
Ще про багато інших фактів, біографію М. Вербицького, П.Чубинського та навіть послухати гімн України і багато інших пісень П.Чубинського ви можете, якщо відвідаєте виставку "Стою струнко й урочисто, коли звучить Гімн України" в бібліотеці-філії №1, яка буде тривати на протязі всього березня місяця 2015 року.
|